Вот с любви и начнем. На Галичине не любовницы, а любаски. И они не целуют в губы, а цьомают в бузю. Обозленные соперницы называют этих дам шлендрами или публИками, одним словом - падшими женщинами. В ответ униженные жены слышат от разлучниц: "А шляк бы трафыв эту мантелепу". Или ромунду, оферму, лейбу. Короче, "скорее бы болячка сгубила эту несуразную личность".

Но жизнь идет, и жены продолжают своим благоверным гладить зализком или желиском (утюгом) маринарки, ногавицы и сподни (пиджаки, штаны, кальсоны), варить в баняках зупу и драгли из когута (в кастрюлях суп и холодец из петуха), застилать столы обрусами (скатертями), а канапы (диваны) красивыми капами (покрывалами).

Газдыни (хозяйки) завешивают окна ладными фиранками (красивыми занавесками), жарят на пательне пляцки з бульби (деруны на сковороде), пуцюют выходок (чистят туалет) и укрывают своих благоверных теплыми коцыками (одеялами).

В то же время галицкие любаски, сидя в удобном фотеле (кресле), мечтают о сличном фацете (представительном парне), лишь бы он не оказался нарваным батяром, варьятом или вогирем, то есть бесшабашным гулякой, ненормальным или сексуально озабоченным. Главное, дождаться часа, когда она сможет сделать фрызуру (прическу), насмарувать пысок (намазать губы), обуть мешты на обцасах (туфли на каблуках), надеть платье с открытыми раменами (плечами) и вельон с пацьорками (фату с бусинками)! А после — устроить дефиляду (гулянку) и поднять келишки (рюмки) за молодых.

Но может получиться и так, что совсем скоро, лыкая слезы, выданиця (потенциальная невеста) расскажет колижанке (подруге) за филижанкой гербаты (чашкой чая) в маленькой кнайпе (кафе), что она в тяже (беременна) и страшно боится остаться завыдкой (матерью-одиночкой). Такой вот тяжелый трафунок (случай) бывает у завидных кобит (девушек). Так и за дзигарем (сигаретой) рука потянется...

Продолжать иллюстрацию разговора на галицком диалекте можно до бесконечности.
Можно согласиться со словами гетмана Скоропадского:

...Узкое украинство - исключительно продукт, привезенный нам из Галиции, культуру каковой целиком пересаживать нам не имеет никакого смысла: никаких данных на успех нет и это является просто преступлением, так как там, собственно, и культуры нет.
Ведь галичане живут объедками от немецкого и польского стола. Уже один язык их ясно это отражает, где на пять слов - 4 польского или немецкого происхождения. (...)
Великороссы и наши украинцы создали общими усилиями русскую науку, русскую литературу, музыку и художество, и отказываться от этого своего высокого и хорошего для того, чтобы взять то убожество, которое нам, украинцам, так любезно предлагают галичане, просто смешно и немыслимо...

Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі

Багнет – штик
Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля, м’яч
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека

Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка

Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гуляти – танцювати

Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґречний – ввічливий
Ґудз – вузол

Дедьо - тато
Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигарета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – срака

Жовнір, жовнєж – солдат, воїн

Забава – свято, танці
Заліско – праска
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп

Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – перемішувати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Керунок – напрям
Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому - шинок
Кобіта, кобєта – жінка, дівчина
Когут – півень
Колєжанка – товаришка, колега жін.
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Кріс - рушниця
Ксьондз – священик
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня

Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)

Мандибурка – картопля
Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі, взуття

Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина

Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграба

Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий пиріг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Портки – штани
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член

Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба

Склєп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – спідні штани, кальсони
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище

Табака – піхва
Трафунок – випадок

Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – їздовий, "водій" возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата

Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціп’я - курча
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка

Чуприна – шевелюра

Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях(Шляк) би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерті
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога

хавіра - квартира. будинок.
студня - криниця,
желіско - праска
кобєвка,кошик - плетена злози посудина дла збору городини і не тільки
пудевко - коробка
цьвики - цьвяхи
цвиклі - салат з буряка
шуфля- плоска лопата