circ-a.ru 

«Украинцы являются трусливой, неблагодарной, ноющей нацией, получив­шей неожиданную свобо­ду и воздыхающей за без­заботными и в меру сыты­ми деньками рабства... Их, конечно, трудно назвать великой нацией».

Ця люта брехня про героїчну й велику україн­ську націю (до речі, першонацію світу — з коріння Мізинської культури) на­лежить нинішньому дер­жавному діячу, екс-голові СБУ, екс-народному депу­тату України Олександру Турчинову. Цитату взято з його претензійної та єзуїт­ської статті «Аутодафе», що друкувалася понад два роки тому в газеті «Вечер­ние Вести» № 141 від 19 — 25 вересня 2003 року. Не дивно, що вона викли­кала обурення всієї україн­ської громади. Адже на­родний депутат України паплюжить українську на­цію — велику націю Свя­тослава Хороброго і Яро­слава Мудрого, Петра Сагайдачного   і   Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки і Марії Заньковецької, Миколи Міхновського і Степана Бандери, Вячеслава Чорновола і Василя Стуса.

Тішить ця стаття чорні серця великодержавних шовіністів: «Сматрітє, какіє ані украінци... Пара прєвратіть Украіну в рус­скую губернію...» Потирає долоні й опозиція: ось кого поставив було Ющен­ко головою СБУ — украї­нофоба, україноненависника!

Навіщо написано цю фальшивку? Можливо, Турчинов перейнявся си­нівським болем за Украї­ну і намагався у такий спосіб розворушити при­спану національну гідність українців, відкинувши «труслівость» і «воздиха-нія» за минулим? Адже так робив Максим Горький, коли називав московитів «нацией разбойников, во­ров и забулдыг». Однак «великий буревісник» пи­сав про це з болем, а Турчинов — із зоологічною ненавистю до українців. Він вдається навіть до гру­бої фальсифікації історії України, намагаючись при­низити українство, дискре­дитувати національну ідею, спаплюжити українську націю.